КОТОТЕРАПІЯ

Своя швидкість

Що є спільного у психотерапевтів (початківців й не тільки), клієнтів-початківців та читачів поп-психо-літератури? Так, щире бажання швидких змін. Та розчарування, коли вони не відбуваються після першої (другої, третьої) зустрічі із психотерапевтом. Водночас – таке ж щире розуміння, що для змін потрібен час (коли це стосується когось іншого).

Пухнастий котик давно вже розробив для себе оптимальний спосіб забиратися на бортик ванни. Спочатку застрибнути на відро, а потім саме на бортик. А там до мисочки із водою (про те, яким чином мисочка для води опинилася на ванні – іншим разом).

Дуже важливим завжди було, щоб відро стояло правильно. Тобто дном догори. Інакше після стрибка кіт опинявся у відрі. Й потім звідти довго виглядала приголомшена мордочка. Про те, щоб спочатку подивитися, чи є «майданчик для привідрення», а потім вже стрибати мова не йшла. Тому людям прийшлося навчитися більше ніж два роки слідкувати за тим, щоб «майданчик» завжди був напоготові.

Реальність не любить слово «завжди». Одного разу після прибирання відро було залишено дном до підлоги. Для висихання. Й саме в цей момент коту захотілося стрибнути до мисочки. Й саме в цей час людина ніяк не могла підскочити та перевернути відро. Або зупинити кота. Обидві руки в неї були зайняті та залишалося тільки, затамувавши подих, слідкувати за подіями.

А події розгорталися пречудово. Кіт, вже розігнавшись для стрибка, загальмував. Подивився на відро та нарешті побачив, як воно стоїть. Трохи «здав» назад та стрибнув на бортик ванни просто з підлоги. Опинившись на височині, струснув вовну та діловито попрямував пити воду.

Людина нарешті видихнула та «відмітила» в уявному календарі червоним кольором «день змін». Що з того, що котшвидкість була більше ніж «зміна на два роки»! Адже від смикання за бадилля жодна морква ще не виросла.

(Далі буде)

Другие статьи по теме "Кототерапія":