КОТОТЕРАПІЯ

Сепарація

Доросла людина, що відчайдушно намагається заслужити батьківське схвалення. Героїня старого фільму, яка скаржиться,що її п'ятдесятирічній син, одружившись,не заходить до неї в кімнату перед сном, щоб розповісти про те, як пройшов його день, а поспішає до дружини. Що вони мають спільного? Для відповіді на це запитання не потрібно бути ані кототерапевтом, ані психологом з повною фаховою освітою. Кожен, хто прочитав півтори книжки з популярної психології може сказати: «Тут не відбувся процес сепарації!» Й це буде правильним. Збоку такі речі є дуже помітними.

Сама ж людина не може нічого зробити для свого сепарування, доки не усвідомить, що саме з нею коїться. Усвідомити важко, тому що все, що відбувається в її реальності, «було завжди». Коли ж усвідомлення відбудеться, виявляється, попереду купа роботи! Потрібно прийняти свідоме рішення про сепарацію від батьків (або дітей), витримати її перебіг, навчитися жити самостійно й з'ясувати для себе критерії успішної сепарації. Хоч би подивитись, як це буває в інших!

Кототерапевти завжди готові надати свій життєвий досвід в якості робочого матеріалу.

Дивно, але вони не з'являються на світ одразу дорослими, досвідченими й мудрими. Спочатку мають трохи побути кошенятами.

Коли вперше зустрілися майбутній кототерапевт й та,що вже ним була, це була зустріч кошеняти з дорослою кішкою. Кішка взялася опікуватись малюком. Йому дозволялося залізати до її миски із кормом та «полювати» за хвостом та вухами. Вони спали, притиснувшись одне до одного й зворушливо терлися носиками, зустрічаючись. Та, як і немовлям, кошеням залишатися вічно неможливо. Коти ростуть швидко. Ось вже дорослий самець досліджує миску «мами»-опікунки, нападає на її хвіст та мило підставляє ніс.

Дорослий вік – дорослі бажання й доросла сила. Коли досвідчена кототерапевт збагнула, що перед неї вже геть не беззахисний пухнастик, вона зініціювала процес сепарації. Сепарація перебігала переконливо, наполегливо й деінде болісно. Та результат був цього вартий. Обидва стали зватися кототерапевтами, усвідомили своє місце в навколишньому середовищі й вивчили, де чия миска. Конфліктні ситуації тепер вирішуються на рівних.
Щодо тертя носиками – ці моменти залишилися. Стали рідше відбуватися, але залишилися.

Ось така котосепарація.

Другие статьи по теме "Кототерапія":