Свой Мир http://www.svojmir.com/insayt/kotoopividannya/article:ramkinaleznogo

Вихід за рамки належного


Отже, про мисочку на ванні.

Всі кошлаті мешканці квартири пильно слідкують за тим, щоб в мисочці була  вода. Що ж тут особливого, адже вода – це життя.  Хто не знає цієї банальної істини? Слідкувати за рівнем життєдайної рідини в своєї ємкості зовсім нормально. Та саме цю миску ніхто з кошлатих не може назвати своєю. По-перше, їх троє, а миска – одна-єдина. По-друге, в кожного з котів є дійсно власна мисочка, яка знаходиться поряд із особистою годівницею.

Предмет пильного котячого слідкування «живе» на бортику ванни. Яким чином вона там опинилася й чому залишається? Адже «всім нормальним …» відомо, що їжу та пиття потрібно приймати в призначених для цього місцях!

Продвинуті кототерапевти не переймаються тим, що мають робити оті невідомі «всі нормальні».  Коли один з них вирішив, що хоче пити воду саме тут, на бортику ванни, то зробив усе для втілення свого бажання. Він поглядав жалібними очима на воду, що нею вмивалася людина. Він зітхав та старанно вилизував краплі, наче щойно приповз із пустелі. Він не реагував на вмовляння піти до кухні та попити з власної миски. Він хотів пити тут!

Зізнаймося, як людина людині – знаючи, що кавоварка, кава  та стіл зі стільцями знаходяться на кухні, хіба не хочемо ми іноді попити каву на власній терасі? Навіть коли тераси немає.

Таким чином через деякий час сильна та продвинута особистість вплинула на менш продвинуту  й на «терасі» ванни зявилася мисочка. Решта кототерапевтів схвалила інновацію. Людям залишилося тільки підібрати колір ємкості та вчасно наливати свіжу воду.

Виходить, не такі вже й жорсткі рамки «належного».